Бібліографічний опис
Розіт Т. В. Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.00.01 / Т. В. Розіт; Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2011. – 16 c. – укp.
Анотація
Дисертаційна робота присвячена системному аналізу розвитку національних і наднаціональних економічних інститутів у глобальному просторі; дослідженню передумов конфлікту інституту держави і глобальних наднаціональних інститутів у контексті покладених на них функцій та відповідальності; виявленню напрямів зростання трансакційних витрат у глобальному просторі в умовах взаємодії національних і наднаціональних інститутів. В роботі сформульовано протиріччя системних підстав глобальної трансформації, яке полягає, з одного боку, в знятті національних інституційних обмежень економічної взаємодії, а з іншого, у визнанні необмеженої відповідальності національних кредиторів останньої інстанції.
Ключові слова
національні та наднаціональні інститути, держава, трансакційні витрати.
Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації: актуальність теми дослідження
Передкризові десятиліття для світового фінансового ринку пройшли під знаком його всеосяжної лібералізації. Зняття національних обмежень і гранично допустимих значень легітимної фінансової поведінки було пов’язано з розширенням кола можливостей для максимізації прибутковості фінансових операцій. Рухаючись цим шляхом, глобальний фінансовий ринок наштовхнувся на глибинне системне протиріччя: забезпечення тісних гнучких взаємозв’язків на геофінансових територіях, що розширюються, вимагало узгодженої законодавчо-правової основи операційної активності суб’єктів ринку, тоді як реальною основою взаємодії стала не конвергенція, а лібералізація, що обумовила максимальне розширення простору допустимої економічної взаємодії.
Криза 2008–2009 рр. показала, що в умовах інституційної недосконалості економічні системи, якщо вони покладаються лише на механізми ринкової взаємодії економічних агентів і лібералізацію відносин, не можуть бути стабільними й ефективними в глобальному просторі. Це стало особливо очевидним у зв’язку з активним підтримуючим, регулюючим і стимулюючим впливом держави та її інститутів у процесі подолання наслідків кризових тенденцій. Тому посилення компетентності та відповідальності інститутів національної держави стало першочерговим завданням посткризового розвитку. Однак реалізація цього прагнення в сучасних умовах має суперечливий характер і демонструє неоднозначні тенденції та процеси в глобальному політичному, громадському та фінансово-економічному просторі. На тлі зростаючої взаємопов’язаності і взаємозалежності суб’єктів світового господарства, обумовлених об’єктивними техніко-технологічними, фінансовими та економічними чинниками, загострюються проблеми реалізації національного суверенітету, посилюється національний і регіональний протекціонізм.
В умовах необхідності подолання наслідків світової фінансової кризи
все частіше лунають заклики до створення основ «глобального управління». В той же час глибокі системні суперечності монетарного характеру обумовлюють граничні форми прояву монетарного та економічного протекціонізму, пов’язані з валютними війнами. Для забезпечення стійкості світової фінансової системи реалізується всебічне реформування фінансових ринків як у США, так і в Європі, спрямоване, зокрема, на створення близьких за законодавчо-правовим змістом умов операційної активності на американському та європейському фінансових ринках. У той же час, досвід Європейського Союзу показує, що єдність і уніфікованість правил на інституційно різнорідних просторах можуть бути неефективними, а за певних умов стати навіть дестабілізуючим чинником. Тому важлива умова ефективності економічної, фінансової та законодавчо-правової політики − визначення грані між органічною конвергенцією інститутів та їх механічною уніфікацією.
Тенденції розвитку показують, що спроби створення єдиних правил і критеріїв операційної активності зазвичай стикаються з непередбачуваними, багатовекторними реакціями інституційного середовища. У цих умовах створення наднаціональних інститутів, покликаних зменшити трансакційні витрати в глобальному просторі, навпаки, зумовлюють їх зростання. Ці процеси найяскравіше проявляються у фінансовому секторі, де тенденції глобальності реалізуються найповніше, а зростання трансакційних витрат найвідчутніше.
Стан вивчення проблеми
В українській науковій літературі концептуальні розробки з питань розвитку та взаємодії національних і наднаціональних економічних інститутів у зв’язку з процесами глобалізації представлені в роботах А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, М. Карліна, О. Кіма, С. Козьменко, О. Кузнецова, І. Лютого, В. Міщенка, С. Науменкової, В. Новицького, Ю. Пахомова, В. Сіденка, В. Соболєва, В. Шевчука, Л. Шинкарук, О. Яременка та ін. Перспективи і проблематика інституційного забезпечення глобального устрою розглядалися в роботах таких зарубіжних дослідників, як О. Аузан, У. Бек, С. Беретта, С. Браун, П. Б’юкенен, Е. Гідденс, Р. Грінберг, В. Іноземцев, О. Панарін, М. Кастельс, Т. Левітт, Л. Ларуш, М. Маклюен, Р. Робертсон, Дж. Розенау, Дж. Стігліц, М. Уотерс, П. Фріц.
Сучасний погляд на проблеми фінансових ринків представлений працями Д. У. Блекуелла, Д. Л. Кідуелла, Р. Л. Міллера, Р. Л. Петерсона, Д. Ван Хуза. Дослідженню проблематики трансакційних витрат присвячені роботи представників неоінституційного напрямку О. Вільямсона, Р. Коуза, М. Олсона, Е. Остром. Зазначені праці послужили методологічною основою даної роботи.
Не зважаючи на достатню кількість робіт, присвячених розвитку економічних інститутів в умовах глобалізації, проблематика ефективності системи взаємодії національних і наднаціональних інститутів у глобальному просторі досліджена недостатньо. Крім того, умови і чинники зростання трансакційних витрат у глобальному просторі ще не стали предметом цілісних теоретичних побудов. Тому дисертаційна робота присвячена системному аналізу функціонування національних та наднаціональних економічних інститутів у глобальному просторі в контексті дослідження трансакційних витрат, що виникають при впровадженні глобальних критеріїв операційної активності в інституційному середовищі національного простору.
Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації: мета і завдання дослідження
Мета дослідження − вивчення та систематизація сучасних тенденцій розвитку національних і наднаціональних економічних інститутів, виявлення суперечностей та протиріч їх функціонування в умовах сучасного етапу глобалізації.
Для цього було поставлено такі завдання:
- показати об’єктивні умови взаємодії національних та наднаціональних економічних інститутів у контексті фінансової глобалізації;
- проаналізувати співвідношення національних та наднаціональних економічних інститутів у контексті їх функцій і відповідальності;
- розкрити протиріччя функціонування наднаціональних інститутів в умовах різнорідності національних соціально-економічних просторів;
- дослідити механізми виникнення додаткових трансакційних витрат у глобальному фінансовому просторі і показати чинники їхнього зростання;
- систематизувати сучасні тенденції формування і динаміки трансакційних витрат та виділити нові напрямки.
Мета і завдання дослідження визначили його внутрішню логіку і послідовність розгляду окремих проблем.
Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації: об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом цього дослідження є суспільні економічні відносини в глобальному фінансовому просторі як системі взаємодії національних і наднаціональних економічних інститутів. Предметом дослідження стали умови, механізми, чинники, результати взаємодії національних та наднаціональних економічних інститутів у контексті формування та динаміки трансакційних витрат.
Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації: наукова новизна результатів дослідження
полягає в наступному:
вперше:
- виявлено тенденцію до посилення ролі зовнішніх наднаціональних ресурсів і обмежень у реалізації центральним банком суверенної функції кредитора останньої інстанції в умовах інтенсивного перерозподілу повноважень і відповідальності між національною державою та наднаціональними інститутами, яке супроводжується конфліктами і розривами в регулюванні національних фінансових ринків і обумовлює переважно кризовий характер сучасного етапу глобалізації;
удосконалено:
- теоретичні уявлення про зміст конфлікту між інститутами держави та наднаціональними інститутами, що полягає в претензіях на один і той же соціально-економічний простір з боку держави як джерела фундаментальних суспільних благ і з боку наднаціональних інститутів, які втручаються в повноваження національних держав, не маючи стійких і прозорих норм своєї відповідальності;
- систематизацію сучасних чинників зростання трансакційних витрат у зв’язку з посиленням глобальної ринкової асиметрії за такими напрямами: опортуністичні мотивації оперування інформацією як національними, так і наднаціональними інститутами; нівелювання традиційних інститутів ринку, таких як банківська таємниця; корупція на глобальних фінансових ринках в умовах відсутності чіткої регламентації операційної активності на фінансовому та суміжному з ним ринку консалтингових послуг; індивідуалізація операційної активності в умовах деперсоніфікації відповідальності.
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні уявлення про суперечності функціонування національних та наднаціональних економічних інститутів шляхом урахування двоїстої природи Європейського центрального банку, який одночасно є і наднаціональним фінансовим інститутом, що здійснює організацію циркуляції ліквідності між країнами-учасницями Єврозони, і інститутом національного рівня, котрий виконує функції центрального банку для держав-членів Єврозони;
- характеристика обмеженої ефективності монетарних режимів, заснованих на уніфікованому твердому правилі, у зв’язку з можливою зміною притаманного їм ефекту зниження трансакційних витрат ефектом їхнього зростання внаслідок актуалізації специфічних диспропорцій та інституційних факторів національного характеру;
- трактування протиріч розвитку сучасної глобальної економічної системи шляхом урахування додаткових трансакційних витрат, які виникають під впливом наднаціональних інститутів.
Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації: переглянути / скачати автореферат
Документ на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.
Всі автореферати за науковою спеціальністю 08.00.01 – за посиланням:
08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки