Site icon АВТОРЕФЕРАТ-ОНЛАЙН

Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації

Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації

Бібліографічний опис

Розіт Т. В. Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.00.01 / Т. В. Розіт; Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2011. – 16 c. – укp.

Анотація

Дисертаційна робота присвячена системному аналізу розвитку національних і наднаціональних економічних інститутів у глобальному просторі; дослідженню передумов конфлікту інституту держави і глобальних наднаціональних інститутів у контексті покладених на них функцій та відповідальності; виявленню напрямів зростання трансакційних витрат у глобальному просторі в умовах взаємодії національних і наднаціональних інститутів. В роботі сформульовано протиріччя системних підстав глобальної трансформації, яке полягає, з одного боку, в знятті національних інституційних обмежень економічної взаємодії, а з іншого, у визнанні необмеженої відповідальності національних кредиторів останньої інстанції.

Ключові слова

національні та наднаціональні інститути, держава, трансакційні витрати.

Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації: актуальність теми дослідження

Передкризові десятиліття для світового фінансового ринку пройшли під знаком його всеосяжної лібералізації. Зняття національних обмежень і гранично допустимих значень легітимної фінансової поведінки було пов’язано з розширенням кола можливостей для максимізації прибутковості фінансових операцій. Рухаючись цим шляхом, глобальний фінансовий ринок наштовхнувся на глибинне системне протиріччя: забезпечення тісних гнучких взаємозв’язків на геофінансових територіях, що розширюються, вимагало узгодженої законодавчо-правової основи операційної активності суб’єктів ринку, тоді як реальною основою взаємодії стала не конвергенція, а лібералізація, що обумовила максимальне розширення простору допустимої економічної взаємодії.

Криза 2008–2009 рр. показала, що в умовах інституційної недосконалості економічні системи, якщо вони покладаються лише на механізми ринкової взаємодії економічних агентів і лібералізацію відносин, не можуть бути стабільними й ефективними в глобальному просторі. Це стало особливо очевидним у зв’язку з активним підтримуючим, регулюючим і стимулюючим впливом держави та її інститутів у процесі подолання наслідків кризових тенденцій. Тому посилення компетентності та відповідальності інститутів національної держави стало першочерговим завданням посткризового розвитку. Однак реалізація цього прагнення в сучасних умовах має суперечливий характер і демонструє неоднозначні тенденції та процеси в глобальному політичному, громадському та фінансово-економічному просторі.  На тлі зростаючої взаємопов’язаності і взаємозалежності суб’єктів світового господарства, обумовлених об’єктивними техніко-технологічними, фінансовими та економічними чинниками, загострюються проблеми реалізації національного суверенітету, посилюється національний і регіональний протекціонізм.

В умовах необхідності подолання наслідків світової фінансової кризи

все частіше лунають заклики до створення основ «глобального управління». В той же час глибокі системні суперечності монетарного характеру обумовлюють граничні форми прояву монетарного та економічного протекціонізму, пов’язані з валютними війнами. Для забезпечення стійкості світової фінансової системи реалізується всебічне реформування фінансових ринків як у США, так і в Європі, спрямоване, зокрема, на створення близьких за законодавчо-правовим змістом умов операційної активності на американському та європейському фінансових ринках. У той же час, досвід Європейського Союзу показує, що єдність і уніфікованість правил на інституційно різнорідних просторах можуть бути неефективними, а за певних умов стати навіть дестабілізуючим чинником. Тому важлива умова ефективності економічної, фінансової та законодавчо-правової політики − визначення грані між органічною конвергенцією інститутів та їх механічною уніфікацією.

Тенденції розвитку показують, що спроби створення єдиних правил і критеріїв операційної активності зазвичай стикаються з непередбачуваними, багатовекторними реакціями інституційного середовища. У цих умовах створення наднаціональних інститутів, покликаних зменшити трансакційні витрати в глобальному просторі, навпаки, зумовлюють їх зростання. Ці процеси найяскравіше проявляються у фінансовому секторі, де тенденції глобальності реалізуються найповніше, а зростання трансакційних витрат найвідчутніше.

Стан вивчення проблеми

В українській науковій літературі концептуальні розробки з питань розвитку та взаємодії національних і наднаціональних економічних інститутів у зв’язку з процесами глобалізації представлені в роботах А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, М. Карліна, О. Кіма, С. Козьменко, О. Кузнецова, І. Лютого, В. Міщенка, С. Науменкової, В. Новицького, Ю. Пахомова, В. Сіденка, В. Соболєва, В. Шевчука, Л. Шинкарук, О. Яременка та ін. Перспективи і проблематика інституційного забезпечення глобального устрою розглядалися в роботах таких зарубіжних дослідників, як О. Аузан, У. Бек, С. Беретта, С. Браун, П. Б’юкенен, Е. Гідденс, Р. Грінберг, В. Іноземцев, О. Панарін, М. Кастельс, Т. Левітт, Л. Ларуш, М. Маклюен, Р. Робертсон, Дж. Розенау, Дж. Стігліц, М. Уотерс, П. Фріц.

Сучасний погляд на проблеми фінансових ринків представлений працями Д. У. Блекуелла, Д. Л. Кідуелла, Р. Л. Міллера, Р. Л. Петерсона, Д. Ван Хуза. Дослідженню проблематики трансакційних витрат присвячені роботи представників неоінституційного напрямку О. Вільямсона,  Р. Коуза, М. Олсона, Е. Остром. Зазначені праці послужили методологічною основою даної роботи.

Не зважаючи на достатню кількість робіт, присвячених розвитку економічних інститутів в умовах глобалізації, проблематика ефективності системи взаємодії національних і наднаціональних інститутів у глобальному просторі досліджена недостатньо. Крім того, умови і чинники зростання трансакційних витрат у глобальному просторі ще не стали предметом цілісних теоретичних побудов. Тому дисертаційна робота присвячена системному аналізу функціонування національних та наднаціональних економічних інститутів у глобальному просторі в контексті дослідження трансакційних витрат, що виникають при впровадженні глобальних критеріїв операційної активності в інституційному середовищі національного простору.

Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації: мета і завдання дослідження

Мета дослідження − вивчення та систематизація сучасних тенденцій розвитку національних і наднаціональних  економічних інститутів, виявлення суперечностей та протиріч їх функціонування в умовах сучасного етапу глобалізації.

Для цього було поставлено такі завдання:

Мета і завдання дослідження визначили його внутрішню логіку і послідовність розгляду окремих проблем.

Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації: об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом цього дослідження є суспільні економічні відносини в глобальному фінансовому просторі як системі взаємодії національних і наднаціональних економічних інститутів. Предметом дослідження стали умови, механізми, чинники, результати взаємодії національних та наднаціональних економічних інститутів у контексті формування та динаміки трансакційних витрат.

Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації: наукова новизна результатів дослідження

полягає в наступному:

вперше:

удосконалено:

дістали подальшого розвитку:

Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації: переглянути / скачати автореферат

Документ на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.

Всі автореферати за науковою спеціальністю 08.00.01 – за посиланням:

08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

Вся карта сайту “Автореферат-онлайн” – за посиланням:

Каталог

Exit mobile version