Бібліографічний опис
Маханькова О. А. Інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.00.01 / О. А. Маханькова; Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя, 2011. – 20 c. – укp.
Анотація
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та прикладних проблем впливу інститутів на інформаційну еволюцію економічних систем. Спираючись на науково–дослідну парадигму методологічного синтезу наукових принципів інституціоналізму та інших дисциплін, обґрунтовано, що економічна система є структурно впорядкованою сукупністю інститутів, яка функціонує не як механізм, що саморегулюється, а як кумулятивний процес, де рушійною силою є інститути і природний відбір їх у боротьбі за існування, або відбувається еволюція економічної системи. У ній іде становлення ідентичностей інформаціоналізму шляхом:
- лібералізації ринків;
- посилення мобільності капіталів;
- виникнення мережевої економіки;
- інформаційно–інноваційного сплеску;
- формування транснаціональної і глобальної відкритості та гнучкості реагування;
- домінування інформації, інновацій фінансів та інтерпретативно–ідеологічних конструктів;
- формування симуляційних моделей реальності (віртуальної реальності);
- приниження ролі інституціоналізованих форм суспільного життя і заміщення їх інтерпретативно–ідеологічними конструктами;
- падіння значення традиційних суспільних цінностей.
На основі аналізу української економічної системи зроблено висновки про її невідповідність вищепереліченим ознакам. Запропоновано концептуальний напрям інформатизації української економіки шляхом створення кластерних інститутів, наповнених інноваційно–інформаційним змістом.
Ключові слова
інститути, інституціональна інформація, інституціональна трансформація, стадії еволюції, економічна система, інноваційна інформація, кумулятивна причинність, інформаційний потенціал, інформаційна парадигма, мережева конвенційність, кластеризація.
Інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем: актуальність теми
Інституціональні чинники відіграють все більшу роль в інформаційному забезпеченні динаміки економічних систем. Наступним етапом трансформації суспільства є інноваційно–інформаційний розвиток, що знаходить відображення у практичних програмах діяльності урядів багатьох країн світу. У зв’язку з цим актуальним є питання про ідентифікацію сучасного етапу еволюції економічних систем.
Як показує досвід побудови інформаційного суспільства та суспільства знань, інформаційно–технологічні проблеми невіддільні від інноваційних, до них приєднуються питання налагодження соціально–економічних, інституційних, культурних, морально–етичних та психологічних відносин. Та, без сумніву, інституціональні чинники відіграють все більшу роль в інформаційному забезпеченні розвитку економіки.
Значний внесок у дослідження проблем інституційного забезпечення сучасного соціально–економічного та інформаційного розвитку здійснили зарубіжні вчені: Д. Белл, П. Дракер, Дж. Гелбрейт, М. Кастельс, Р. Коуз, І. Матсуда, Ф. Махлуп, Г. Мюрдаль, Д. Норт, В. Нікольсон, М. Порат, М. Саймон, Т. Сакайя, Дж. Стіглер, А. Тоффлер, Т. Умесао, А. Шастітко та інші. Серед вітчизняних науковців цю проблематику досліджували: С. Архіреєв, В. Базилевич, В. Глушаков, В. Дементьєв, Ю. Зайцев, В. Геєць, А. Гриценко, Б. Кваснюк, Г. Климко, А. Кредісов, К. Кривенко, П. Мазурок, І. Малий, О. Мельник, В. Новицький, В. Савчук, В. Тарасевич, А. Ткач, Л. Федулова, А. Чухно, В. Якубенко, О. Яременко та ін.
Проте залишається недостатньо дослідженим вплив інституціональних чинників на інформаційну еволюцію економічної системи. Існує потреба визначити ознаки її постадійного розвитку, розкрити роль інституційної інформації у функціонуванні та еволюції економічної системи, сутність інформаційної парадигми; розробити класифікацію інституційної інформації, розкрити відповідність між видами інформації, інституційними структурами і стадіями еволюції економічної системи. Необхідність вдосконалення теоретичних основ та методичних підходів до виявлення впливу інституціональних чинників на інформаційну еволюцію економічних систем зумовило актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.
Інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем: мета й завдання дослідження
Метою дослідження є розкриття інституціональних чинників інформаційної еволюції економічних систем. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
- визначити ознаки постадійного розвитку та розкрити роль інституційнональної інформації у функціонуванні та еволюції економічних систем;
- розкрити сутність інформаційної парадигми з позиції різних напрямів інституціоналізму;
- розробити класифікацію інституціональної інформації за критеріями плинності, конвенціальності, інноваційності та інтенсивності впливу на економічні процеси; визначити закономірності функціонування та еволюції економічних систем залежно від цих критеріїв;
- розкрити відповідність між видами інформації, інституціональними структурами і стадіями еволюції економічної системи, а також визначити механізми діалектичної взаємодії цих конструкт та їх якісних ознак;
- проаналізувати можливості створення інституціональних умов інформаційної еволюції та підвищення міжнародної конкурентоспроможності української економіки;
- сформувати концептуальні основи інформаційного розвитку української економіки в контексті відповідної діяльності владних інститутів.
Інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем: об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є інституціональні процеси, що відбуваються в економічних системах під впливом інформаційних факторів.
Предметом дослідження є інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем.
Інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем: наукова новизна одержаних результатів
полягає в науковому обґрунтуванні інституціональних чинників інформаційної еволюції економічних систем з метою розкриття ролі інституціональної інформації в еволюції економічної системи, а також пошуку адекватних інституційних структур. Найбільш важливими результатами дослідження, що характеризують його новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі:
вперше:
- теоретично обґрунтовано, що інститути є носіями і генераторами інформації певного виду, які через інституціональні механізми природно -соціального відбору забезпечують еволюцію економічної системи: кожній формі інституту відповідає окремий вид інформації, яка несе структурно–генетичні, організаційні, функціональні та трансформаційно–еволюційні відомості про економічну систему, водночас інформація впливає на зміну якісних властивостей інститутів, модифікацію й еволюцію інститутів; особливості кожної наступної еволюційної стадії економічної системи визначаються нагромадженням нової інформації, що завантажує та інтенсифікує суспільно–економічні відносини й послаблює вплив траєкторії попереднього розвитку;
удосконалено:
- науково–дослідні програми сучасного інституціоналізму з позиції методологічного «синтезу», в результаті чого сформовано інформаційну парадигму та науково – дослідницький апарат, що на відміну від існуючого, передбачає використання як базових (притаманних всім течіям інституціоналізму), так і синтезованих у результаті міжпредметних запозичень наукових принципів, необхідних для аналізу специфіки різних стадій еволюції економічної системи;
- поняття «конвенційність», що на відміну від існуючого, ввібрало в себе положення, згідно з яким інформація, наповнюючи змістом історично плинні форми інститутів, при переході економічної системи на нову еволюційну стадію не зникає безслідно, а успадковується модернізованими інституціональними формами (звичаями, традиціями, правилами тощо) і вибирається згідно міркувань взаємної зручності контрагентів, яку фіксує умовна (імпліцитна) угода–конвенція (підсвідомий психологічний імператив “конвенційність”), що створює передумови для формування більш толерантних господарських відносин;
- визначення економічної системи як структурно–упорядкованої сукупності інституціональних форм ієрархічного рівня (підприємство, національна, міжнародно–регіональна та глобальна економіки) та інституціональних сфер мережевого характеру (ринкова, індустріальна, економічна, громадянська, творчо – діяльна та власне інституціональна, яка є сполучною між іншими сферами);
набули подальшого розвитку:
- інституціоналістське положення щодо постадійної еволюції економічної системи, яке на відміну від існуючих, розглядається як кумулятивний процес нагромадження економічних ознак якості одного рівня, необхідних для переходу в якість іншого рівня: система під дією активного інформаційного фактора не переходить на принципово нову траєкторію розвитку, а радикально видозмінюється в результаті модифікації інститутів, які виконують нові функції й забезпечують зниження трансакційних витрат, а модифікуючим економічну систему фактором є інформація, яка є змістовним наповнювачем інститутів;
- положення про домінування ознак інформаційної насиченості суспільних цінностей, що відповідає назві «інформаціоналістична економіка» і в якій, на відміну існуючих характеристик, головними є такі ознаки інформації, як висока інтенсивність, новизна, плинність і послаблена конвенційність, що значно модифікують суспільно–економічні відносини і їх інституціональні форми: виникають мережеві ринкові структури, підвищується гнучкість та відкритість економіки, зростає ефективність її, разом з тим, знижується роль традиційних суспільних цінностей та ідентичностей і формуються симулятивні моделі реальності або моделі віртуальної реальності;
- концептуальний підхід щодо інформатизації української економіки який, на відміну від існуючих, розглядає цей процес з позицій формування адекватного суспільно–політичного клімату в країні шляхом створення кластерних інститутів, наповнених інноваційно–інформаційним змістом.
Інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем: переглянути / скачати автореферат
Всі автореферати за науковою спеціальністю 08.00.01 – за посиланням:
08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки